Архів позначки: Сила Громади місто Кам’янське

Про стратегію розвитку міста, яка була розроблена попередньою владою міста Дніпродзержинська та діє до 2020 року, мешканці майже нічого не знають. Влада періодично лише тихо звітує про її успішне виконання в усіх напрямках.

Як в екологічному так  і  в економічному зростанні, в створенні комфортних та безпечних умов життя  відповідно до звіту ми просто зростаємо щорічно. Мешканці мають трошки іншу оцінку, але хто ж їх буде запитувати коли мова про формування позитивного іміджу діючий влади.

Нову стратегію розвитку міста Кам’янське до 2027 року влада також взялася писати сама та тихо, не долучаючи мешканців до планування майбутнього. Лише  невеличке оголошення  на сайті міської ради від 13 лютого 2020 року повідомляє про те, що  Андрієм Білоусовим було видано відповідне розпорядження про створення робочої групи з підготовки проєкту нової Стратегії розвитку нашого міста на період до 2027 року.

І попри те що у владі розуміють, що цей план – карта роботи всіх міських служб на найближчі 7 років, мешканців до цього в міській раді вирішили традиційно не залучати, в робочій групі лише  керівники виконавчих органів. З травня  мають початися засідання та обговорення, а в липні цей план  мають презентувати громаді навіть не спитавши її думки. В жовтні –  листопаді план розвитку мають затвердити на сесії міської ради, і за ним  мешканцям доведеться жити наступні 7 років.

Але такий підхід планування виключно  у владних кабінетах задовільняє не всіх. Про те, як і навіщо планувати майбутнє свого міста, говорили учасники онлайн-дискусії «Стратегічне планування розвитку міста», яка відбулась в рамках проекту “Сильні люди громад”. Захід було організовано ГО “Сила громади міста Кам’янське” за підтримки Європейського фонду підтримки демократії. До участі запрошувались всі активні мешканці міста Кам’янське та люди, зацікавлені темою створення дієвих Стратегій розвитку міста чи ОТГ.
 
Під час дискусії планувалось піднімати такі питання:
– Чи може місто розвиватися без стратегічного плану?
– Яка участь громадськості у стратегуванні розвитку? Як зробити стратегію, що не буде похована на полицях міської ради?
– Що таке візія та місія міста?
– Яким має бути Кам’янське 2050 чи Кам’янське 2030?
– Етапи стратегування.
– Приклади успішних стратегій розвитку міста,
– Провальні стратегії розвитку міста
– Що після стратегування?

На експертну дискусію були запрошені:
– Тарас Плахтій, незалежний дослідник, голова ГО “Центр розвитку української культури та самоорганізації”.
– Ольга Омельчук, колишній міський голова м. Нетішина, Хмельницької області.
– Volodymyr Shmatko, міський голова Чорткова , фіналіст другого сезону національного телепроекту «Нові лідери 2019», за результатами якого отримав 1 мільйон гривень на реалізацію проекту «Створення індустріального парку Чортків-West».
Модерували конференцію члени ГО “Сила Громади м. Кам’янське” Андрій Нестеренко (Andriy Nesterenko), Andrey Ivanchenko, як ініціатори та розробники першого громадського плану “Стретегія розвитку м. Кам’янське 2030” http://strateg.sylagromady.dp.ua/

За 2 години учасники конференції вислухали кілька доповідей: від Тараса Плахтія

Світлина від Тараса Плахтія.

про те, навіщо потрібна стратегія, які бувають стратегії (державна, регіональна, місцева), що таке мета, операційні заходи, якими можуть бути місія та візія міста.

Люди почули про те, що важливо не лише уявляти, яким буде твій населений пункт за 5, 20, 50 років, а й розуміти, які функції виконуватиме населений пункт (спальник, промзона, рекреаційна зона тощо). І вміти розділити велику стратегічну мету на щорічні та поточні операційні заходи, щоб вона не лишилась мрією.

Учасники дискусії ознайомились з практикою міст, в яких вже розроблялись Стратегії. В. Шматко розповів про те, як це робилось у Чорткові.

Виявилось, що процес був не з легких. І найскладнішим було саме залучити земляків до конструктивної роботи над Стратегією. А все через те, що у нас досі не сформовано поняття про громаду, про своє і загальне, наголосив доповідач.

Як же згромадити мешканців населеного пункту навколо громадських планів на майбутнє? Оце питання й зайняло найбільше і уваги, і часу. Бо питання – з головних, акцентувала О. Омельчук.

На підставі, в тому числі, і власного досвіду з земляками. Бо земляки не розуміють, що таке стратегічне планування, і їм це не можна закидати, бо вони – звичайні люди. Вони хотіли б, щоб було світло, і тепло, і фонтан, і чисто… А от що перше – тепло чи фонтан? Отут і починається безлад, бо земляки не лише не розуміють стратегії та пріоритетів, а ще й не бажають домовлятись!

Учасники дискусії погодились, що дієва та життєздатна стратегія населеного пункту – та, яку спланували активні мешканці міста, в якомога більшій кількості. Чим більше було активних співавторів – тим пильнішим буде авторський нагляд за втіленням спільних планів.

Отже, найперше треба залучити побільше земляків до обговорення спільного майбутнього. Як? Придумати кілька яскравих образів-лозунгів, зрозумілих та емоційно близьких землякам. І звертатись до людей з цими лозунгами. Наприклад, вдалим лозунгом було визнано «Нічого для нас – без нас!».

Учасники дискусії визнали розмову продуктивною. І домовились продовжувати спілкуватись щодо стратегічного планування.

Розробляти стратегію окремо взятого населеного пункту окремо від сусідів, як мінімум – не ефективно.

Якщо ж відразу розробляти стратегії не окремих міст і хуторів, а мережу стратегій сусідів – вийде з часом готова державна стратегія. Побудована знизу вверх – як ростуть рослини і будинки.


Мешканцям міста часто повторюють одну і ту ж фразу “ДМК є містоутворюючим підприємством”, але поряд з тим, спостерігаючи, як блакитне небо перетворюється на пильні графітові хмари мешканці міста все частіше попри декларації влади розуміють “ДМК є і основним проблемоутворюючим підприемством і основним джерелом органів дихання. Молодь міста розуміючи свої сумні перспективи в екологічно забрудненному місті все частіше розглядає альтернативи здорового життя в інших містах та навіть країнах.

У відповідь керівництво заводу та влада міста лише підписують декларації та обіцяють про майбутне покращення. Такі обіцянки кам’янчани чують регулярно з 2014 року. Відео від ДМК нижче разом з сайтом ДМКД стверджує що аглофабрика припинить пилити на місто вже до березня 2017 року за міською программою виходу з екологічної кризи міста Кам’янське 2011 -2015 років

Потім мешканцям сайт ДМКД обіцяв що процес відбуватиметься протягом 2019-2021 років, але поки крім надування мильних бульбашок під час підписання меморандумів з владою міста – мешканці не спостерігають. Вже пройло півтора роки, а за інформацією керівництва ДМК для будівництва очисних споруд потрібно 2-3 роки. Зрозуміло що до 2021 року мешканці Кам’янського не відчують полегшення у диханні.

Але є і позитивні новини: 12 травня в реєстрі ОВД з’явилася чергова декларація про наміри “Реконструкція систем очищення відхідних газів зон спікання агломашин №7-12 АЦ №2 за адресою вул. Соборна, 18 Б, м. Кам’янське, ПАТ “ДНІПРОВСЬКИЙ МЕТКОМБІНАТ”

“Планована діяльність, її характеристика, технічні альтернативи «Реконструкція систем очищення відхідних газів зон спікання агломашин №7-12 АЦ №2 за адресою вул. Соборна, 18 Б, м. Кам’янське, ПАТ «ДНІПРОВСЬКИЙ МЕТКОМБІНАТ»

Для забезпечення чинного природоохоронного законодавства України, з урахуванням технологічних нормативів для агломераційного виробництва планованою діяльністю передбачається реконструкція існуючої системи очищення відхідних газів зон спікання агломашин №7-12 агломераційного цеху №2 з заміною на сучасне ефективне обладнання з очищенням від пилу і газоподібних речовин. Основним критерієм при виборі того чи іншого способу очищення газів від пилу та діоксиду сірки є співвідношення ефективності роботи обладнання, тобто очищення і витрат на його експлуатацію.

Технічна альтернатива 1. Планована система очищення відхідних газів зон спікання агломашин №7-№12 складається з шести індивідуальних газоочисних установок, встановлених за кожною агломашиною №7-№12, що розміщуються в приміщенні будівлі газоочищення, яке добудовується до агломераційного цеху №2. Технологічні гази, що надходять від колекторів кожної агломашини з концентрацією пилу до 5 г/нм3 та вмістом діоксиду сірки до 900 мг/нм3 , направляються в іскрогасник, встановлений замість існуючого батарейного циклону та призначений для охолодження агломераційних газів і виділення великих тліючих частинок пилу. Далі відхідні гази направляються в рукавний фільтр з імпульсною регенерацією першого ступеню очищення ФРІР-6000, в якому тверді дрібнодисперсні частинки шихти, що містяться в газах, уловлюються на поверхні рукавів, а очищені від пилу гази відводяться з рукавного фільтра. Регенерація рукавів фільтра відбувається за допомогою імпульсної подачі стисненого повітря всередину рукава, в результаті чого вловлений пил зсипається в бункери рукавного фільтра, а далі за допомогою системи пиловивантаження зсипається на конвеєри для транспортування до накопичувального бункеру агломераційного пилу. Після рукавного фільтра першого ступеня очищення аглогазу для забезпечення розрідження в вакуум-камерах агломашин і подолання гідравлічного опору всього газового тракту першого ступеня встановлюється ексгаустер. Після рукавного фільтра першого ступеню очищення ФРІР-6000 гази подаються в реакторадсорбер для реалізації процесу напівсухого сіркоочищення. В якості реагенту в даній технології сіркоочищення виступає гідроксид кальцію, який вводиться шляхом інжекції в реактор-адсорбер. Система сіркоочищення заснована на напівсухому методі, а саме введенні реагенту в адсорбер з одночасним зволоженням потоку відхідних газів розпиленням в реакційний об’єм технологічної води і утворенням сухого продукту сіркоочищення, який вловлюється в рукавному фільтрі другого ступеню очищення ФРІР-6000 шляхом фільтрації газів через шар гідроксиду кальцію, який утворюється на поверхні фільтрувальних рукавів. Очищені гази з концентрацією пилу 20 мг/нм3 , діоксиду сірки – 300 мг/нм3 відводяться з рукавного фільтра. При регенерації рукавів відпрацьований сорбент зсипається в бункери рукавного фільтра, з яких, через системи вивантаження бункерів фільтра, подається на конвеєри пиловивантаження. Дані конвеєри можуть транспортувати відпрацьований сорбент у двох напрямках: або на конвеєр, який транспортує сорбент в силос відпрацьованого реагенту, або в бункер вторинного реагенту для повторного використання продуктів сіркоочищення в адсорбері. Регулювання витрати сорбенту здійснюється за допомогою дозуючої системи, в залежності від фактичної концентрації діоксиду сірки у відхідних газах зон спікання агломашин. Рециркуляція сорбенту забезпечує помітне поліпшення вловлювання кислих газових складових, а також зниження кількості сорбенту, що використовується. З бункера силосу відпрацьований реагент періодично вивантажується на конвеєр для транспортування в накопичувальний бункер агломераційного пилу. З накопичувального бункера вловлений агломераційний пил разом з відпрацьованим вторинним реагентом надходить в барабан-згрудкувач для змочування водою, звідки вивантажується в залізничний вагон для подальшого транспортування на рудний двір та закладання в штабель. Очищений газ після другого ступеню очищення потрапляє до існуючих лежаків і далі через дві існуючі димові труби агломераційного цеху висотою 100м викидається в атмосферу.

Технічна альтернатива 2. Агломераційні гази зони спікання після первинного очищення газу в колекторах агломашин з концентрацією пилу 5 г/нм3 та вмістом діоксиду сірки до 900 мг/нм3 направляються на очищення в існуючі батарейні циклони, де очищуються від великих частинок пилу для попередження абразивного зносу ексгаустерів. Вловлений пил за існуючою схемою повертається у виробництво. Далі відхідні гази з концентрацією пилу 0,680…1,200 г/нм3 направляються в електрофільтр, в якому відбувається очищення від дрібнодисперсних частинок пилу до 50 мг/нм3 . Пил з бункерів електрофільтру за допомогою системи пиловивантаження зсипається на конвеєри для транспортування до накопичувального бункеру. З накопичувального бункера пил надходить в барабан-згрудкувач, змочується і вивантажується в залізничний вагон для подальшого транспортування на рудний двір та закладання в штабель. Після електрофільтра, для забезпечення розрідження в вакуум-камерах агломашин і подолання гідравлічного опору всього газового тракту пилоочищення, встановлюється ексгаустер з перетворювачем частоти. Після електрофільтра гази подаються на сіркоочищення в скрубер, в нижню частину якого подається зрошувальна вапняно-водна суспензія (водний розчин CaCO3). З нижньої частини скрубера суспензія подається в середню частину скрубера і розпорошується форсунками у вигляді дрібнокрапельного розчину. Аглогази, попередньо очищені в електрофільтрі, подаються у верхню частину скрубера. За рахунок протитечійного руху газів і суспензії відбувається процес десульфурізації. Очищений газ з концентрацією пилу 50 мг/нм3 та діоксиду сірки – 300 мг/нм3 потрапляє до існуючих лежаків і далі через існуючі димові труби агломераційного цеху висотою 100м викидається в атмосферу. Субпродукти реакції десульфуризації зі стічною водою виводяться із скрубера і направляються в систему зневоднення субпродукту (фільтр-преси). Зневоднений до 15% шлам вивозиться автотранспортом у відвал гіпсовмістких продуктів для зберігання. Умови зберігання шламів установки сіркоочищення забезпечують його відстрочене використання замість природної сировини в якості побічного продукту. Поверхневі води з відвалу гіпсовмістких продуктів збираються, очищуються та повертаються в систему сіркоочищення. Для запобігання відкладень на стінках скрубера передбачена система перемішування суспензії в нижній частині скрубера. Для окислення сульфіту кальцію в сульфат кальцію в нижню частину скрубера подається кисень. Вловлений при десульфуризації продукт може реалізовуватися як сировина при виробництві будівельних матеріалів. “

“Загальні технічні характеристики, у тому числі параметри планованої діяльності (потужність, довжина, площа, обсяг виробництва тощо) Агломераційне виробництво на комбінаті представлено існуючим аглоцехом № 2, до складу якого входять шість агломашин типу К-3-75 з загальною площею спікання аглострічок – 450 м 2 . Виробнича потужність аглоцеху № 2 становить 5,6 млн. тон агломерату на рік. Реалізація планованої діяльності передбачається без збільшення виробництва агломерату. Реконструкція систем очищення відхідних газів зон спікання агломашин №7-12 аглоцеху №2 планується зі встановленням шести індивідуальних газоочисних установок потужністю 270 000 нм3 /год кожна, що забезпечить очищення до перспективних нормативних показників від речовин у вигляді суспендованих твердих частинок недиференційованих за складом та діоксиду сірки. Викид очищених аглогазів з концентрацією речовин у вигляді суспендованих твердих частинок недиференційованих за складом не більше 20 мг/нм³ та вмістом діоксиду сірки (діоксид та триоксид) у перерахунку на діоксид сірки не вище 300 мг/нм3 здійснюється через дві існуючі димові труби висотою 100 м та діаметром 7 м (джерела викидів №101 та №102). Вловлений агломераційний пил разом з відпрацьованим вторинним реагентом після зволоження транспортується на рудний двір для закладання в штабель та повернення у виробництво. Будівництво системи очищення відхідних газів зон спікання агломераційних машин передбачається в дві черги: – перша черга – реконструкція існуючої системи очищення газів від пилу до концентрації речовин у вигляді суспендованих твердих частинок недиференційованих з складом на виході не вище 50 мг/нм3 ; – друга черга – очищення відхідних газів від сполук сірки з подальшим доочищенням на рукавному фільтрі від продуктів реакції до концентрації: – діоксиду сірки – не вище 300мг/нм3 ; – речовин у вигляді суспендованих твердих частинок недиференційованих з складом на виході – не вище 20 мг/нм3 . Площа території ділянки, відведеної під об’єкти планованої діяльності в умовах діючого виробництва, складає 18941,25 м 2 .

Усі зауваження та пропозиції громадськості до планованої діяльності, обсягу досліджень та рівня деталізації інформації, що підлягають включенню до звіту з оцінки впливу на довкілля, необхідно надсилати до: Міністерство енергетики та захисту довкілля України, вул. Митрополита Василя Липківського, 35, Київ, 03035, Відділ оцінки впливу на довкілля Управління оцінки впливу на довкілля та стратегічної екологічної оцінки: gladun@menr.gov.ua; OVD@menr.gov.ua; тел.: (044) 206-31-40 та (044) 248-23-43, контактна особа – Гладун Євгеній Євгенійович, головний спеціаліст.

Бажаний термін – до 1 червня. ( протягом 20 днів після оприлюднення заяви про наміри).

До речі варто нагадати, що Міністерство енергетики та захисту довкілля України разом з профільним комівтетом ВР України працюють над тим щоб всі процедури ОВД не залежали від проведення громадських слухань. Тобто,якщо карантин буде подовжуватися – громадських слухань може і не бути.

Нагадаємо також, що досить незрозуміла ситуація через оголошений карантин відбувається навколо підприємств

ТОВ “Рокобан” щодо “Збирання, перевезення, зберігання, оброблення та утилізація небезпечних відходів, та подальшим виготовленням м’ясокістної муки, тваринних кормів ” Дніпропетровська обл. м. Кам’янське, пров. Баглійський, 2

ТОВ “Поліколор” щодо “Збільшення номенклатури та об’ємів виробництва лакофарбової та водо-дисперсної продукції до 2,5 тис. тон у рік в цеху з виробництва лакофарбової та водо-дисперсної продукції ТОВ «ПОЛІКОЛОР» Дніпропетровська область, Кам’янське, Східна, 2а, 51909

АТ “Дніпроазот” щодо “Будівництво дослідно-промислової ділянки з виробництва оксихлориду алюмінію ” Дніпропетровська область, КАМ’ЯНСЬКЕ, С.Х. ГОРОБЦЯ, 1, 51909 Відносно цієї процедури ОВД Міністерство енергетики та захисту довкілля не отримало жодних пропозицій та зауважень від громадськості.

Сьогодні 12 травня 2020 року, ГО “Сила Громади міста Кам’янське” запускає  свій проект по інформуванню мешканців міста  через сайт новин “Розумне місто Кам’янське”.Ми не є інформаційним агенством  з великим штатом співробітників,які оперативно відслідковують всі події в місті та Україні. Ми точно не беремось Вас інформувати про кримінальні події, про дорожньотранспортні пригоди, анонси святкувань та перерізання стрічок “за підтримкою та ініціативою”

Наша головна мета створювати новинні матеріали на основі інформації,яку  не помічають іші ЗМІ через редакційну політику. Ми хочемо щоб Ви отримували максимум інформації і на основі неї робили самостійні висновки.

Наша друга мета це – аналітичні матеріали, в яких наша команда буде надавати аналітичну інформацію про події в місті та Україні, спостерігаючи за новинами з  хронологією та комплексним оглядом ситуації.

Серед рубрик нашого сайту:

“Місто позитиву” – лише позитивний погляд на місто

“Місто,як є” – проблеми треба визнавати для їх вирішення

“Країна позитиву” – досвід та практики, що надихають

“Країна, як є” – про те що заважає розвитку на рівні країни

“Спец тема – Коронавірус. – головне про актуальну тему

“Місцева політика” – інформація про політичні партії та політиків

“Велика політика” – про політику та політичних діячів на рівні країни

“Бізнес Кам’янське” – інформація для бізнесу та про бізнес

“Бізнес Україна” – кращі практики, досвід, можливості для розвитку

“Комунальна колонка” – коротко про комунальні питання

“Права та обов’язки” – досліджуємо разом, правова допомога.

“Культурне Кам’янське” – таланти нашого міста

Ми просимо всіх небайдужих до долі нашого міста долучатися до створення новин та  авторського матеріалу. Ми відкриті до співпраці для об’єктивного надання інформації і залюбки опублікуємо Ваші матеріали, якщо Вони не порушують правила нашої спільноти та відповідають критеріям об’єктивності.

Сайт працює у тестовому режимі , тому щіро просимо вибачення,якщо на Вашому пристрої сайт новин відображається збагами. Просимо Вас повідомляти про такі випадки на  електронну пошту редакції sylagromadykamyanske@gmail.com